10:49 Від копанських цілющих джерел, через "Вишково" й "Вонігово", аж до самого Бичкова... | |
Коротко й аргументовано про підсумки воїнів центральної частини таблиці Східної зони дізнавайтесь далі.
Цікаво дізнатись, як там почуваються колективи, що облюбували екватор підсумкової таблиці, адже потенційно вони можуть стати одним із лідерів наступного сезону. Стартували мляво, потужно продовжили, та під осіннім листям здались Клуб із селища з давніми футбольними традиціями «Вишково» цей сезон провів досить стабільно, та все ж певний дисбаланс результатів простежувався й саме це не дозволило піднятись вище. Світлим промінчиком стали домашні матчі вишківців влітку, бо в таблиці домашніх результатів літа вони зі стовідсотковим доробком очок, хоча й за рахунок трохи кращої середньої різниці голів (+ 3.33... за гру проти + 3.2 у «Тячева»), та все ж були найкращими. Певним чином це вплинуло й на таблицю домашніх матчів першої половини чемпіонату, де «Вишково» із 80 %-ми можливих балів (проти 100 % у «Хуста» та 87 % у «Ялинки») були третіми. Та на осінь цього запалу не вистачило й не вдалось досягти навіть весняних результатів. Тому неймовірними зусиллями змогли стати четвертими у таблиці домашніх результатів усього чемпіонату із здобутком у трохи більше, ніж 73 % можливих пунктів, й там трохи відстали від «Хуста», у якого 76 % можливих очок. Складніше було на виїзді й хоча «вишківці» жодного разу не програли розгромно й завжди давали бій і цим піднімали інтерес до гри, та це впливало тільки на різницю голів, а не на положення в загальній таблиці чемпіонату. Найгіршим матчем команди була сенсаційна поразка 21-го вересня від «Діброви», яка в другій половині чемпіонату на виїзді всюди, крім даного матчу, програвала. Не менш прикрим було стартове домашнє фіаско 14-го квітня від «Хуста». Не додали оптимізму й ще два результати: нічия в Рокосові, де місцевий «Гірник» від інших переважно виймав, а не забивав та фіаско в «Копані», яка восени грала не надто впевнено. Найкращим матчем безумовно була звитяга 6-го липня в Хусті, яка стала гучним дзвіночком оптимізму для «Тячева». Також вагомим досягненням було зіграти 8-го вересня внічию із суперчемпіоном Східної зони, який восени був дуже несамовитий. Вражають також вдала поїздка 31-го серпня в Бичків до «Ялинки», яка в другій половині чемпіонату виглядала досить упевнено, та негостинний прийом 19-го жовтня «Говерли», яка восени на виїзді непогано змагалась. Та й поїздка 30-го червня в Ясіня, де славні парубки з Гуцулії влітку розносили всіх «у пух і прах» також виглядає непогано. Чи насправді вона вічнозелена? Цим запитанням щодо одного з хвойних дерев нашого краю змусили задуматись своїх фанів «великобичківці», бо весну дали для них оптимістичну, влітку продовжили радісні футбольні мелодії, та восени грали так, ніби «Ялинка» скинула голки, тому й зупинились рівно посередині підсумкової таблиці. При цьому, колектив із Рахівщини підтвердив, що є дуже домашньою командою. Відповідно й найкращим досягненням є друге місце в таблиці домашніх матчів першого кола з майже 87 %-ми можливих балів (проти 100 % у хустян та 80 % у «Вишкова»). Це дозволило також із доробком у трохи більше 63 % можливих пунктів стати четвертими й у загальній таблиці першої половини чемпіонату, де суттєво поступились «Хусту», трохи тячівцям, та за гіршою середньою різницею голів ясінцям. Дуже складно визначити найгірший матч, та візьмемо сміливість і виокремимо гостинний прийом бичківцями 23-го червня «Тернова», яке проти інших команд протягом усього чемпіонату на виїзді потрапляло під гольову зливу. Не менш прикро було програти 12-го жовтня «тернівцям» у них вдома і це при тому, що ті в рідних стінах у другому колі дуже рідко щось здобували. Також дивною була нічия 1-го вересня з «Вишковом», яке восени в гостях більше ні від кого нічого не здобуло. Набагато легше визначити кращий матч «Ялинки», бо розгром 25-го суперчемпіона це щось неймовірне. Також дуже престижно було виграти 30-го червня в Ізі, звідки жодна з інших команд влітку нічого хорошого не вивозила. Ну і не можна не відзначити фінішний гольовий експромт 20-го жовтня над тією ж «Ізою». Не без осіннього синдрому «Велика Копаня» теж досить рівно провела чемпіонат, та восени трохи не допрацювала. Світлим промінчиком стали досить хороші виїзні здобутки команди, де взяли загалом 40 % можливих очок, що суттєво менше ніж у «тячівців» та «хустян» і зовсім трохи відстає від доробку «ясінців», та більше, ніж у решти команд. Відповідно й у таблиці виїзних матчів усього чеміпонату «Копаня» четверта. Та не надто вдала гра «в рідних стінах», особливо восени, змусила клуб із Східної Виноградівщини розміститись у другій половині загальної таблиці першості. Найгіршим матчем була домашня поразка 30-го червня від «Вонігова», яке в першому колі більше нічого ні від кого не вивозило. Не менш болючими були ще два фіаско: 1) вдома 31-го серпня від «Ізи», яка влітку на виїзді не вражала; 2) погром 6-го жовтня в Бичкові від «Ялинки», яка в інших чотирьох матчах другого кола показала сором’язливу середню різницю голів (+ 1 за гру). Найкращим матчем у «Великої Копані» було три й вони досить рівноцінні: 1) виграш 14-го квітня в Нижній Апші вартий похвали, бо місцева «Діброва» в першому колі вдома діяла непогано; 2) звитяга 5-го травня в «Ізі» теж виглядає престижно, бо цей суперник у останні роки прославився домашніми результатами й у першому колі цілком підтверджував очікування; 3) побиття «Ялинки» в рідних стінах 27-го червня це було щось суттєве, бо влітку «великобичківці» в гостях діяли досить упевнено. Трохи краще, ніж абсолютно восьмі «Вонігово» розпочало досить важко, особливо на виїзді, бо в першому колі в гостях здобуло тільки 20 % можливих балів. А от у другій половині чемпіонату воно виглядало досить потужно, бо стало п’ятим як у загальній таблиці цього досить маштабного відрізку з доробком 50 % можливих пунктів, так і в таблиці виїзних матчів другого кола з непоганим здобутком у 40 % можливих очок. Та шоста позиція в таблиці домашніх матчів другого кола з відставанням від «вишківців» у один бал не дозволила «воніговцям» стати абсолютно п’ятими в другій половині чемпіонату. Відповідно й у таблиці виїзних матчів усього чемпіонату найкращий їх показник і сьома позиція, а в таблиці домашніх матчів першості, як і в загальній табелі, восьмі. Найгіршим матчем була нічия в «Тернові, яке влітку вдома іншим командам програвало відчутно. Не менш прикро було поступитися вдома 18-го серпня «Ізі», яка в інших виїзних матчах другого кола продемонструвала сором’язливу середню різницю голів (– 1.6 за гру). Також невтішною виглядає домашня поразка 2-го червня від «Ялинки», яка в решті літніх виїзних матчів показала не надто вдалу середню різницю голів (– 0.75 за матч). Найкращим поєдинком була звитяга 30-го червня в «Копані», яка вдома дуже потужно грала як у першому колі, так і влітку. Також суттєвим досягненням було зіграти 12-го жовтня (під пильним оком селекціонерів із Румунії) в дуже бойову нічию в Нижній Апші з «Дібровою», яка несамовито грала в рідних стінах, як восени й другому колі, так і в цілому чемпіонаті. Ну і нічия 21- го вересня в Бичкові є добротним показником зрілості, бо «Ялинка» тоді вдома грала не найгіршим чином. Євген СВИЩО для «Lobda.at.ua»
| |
|
Всього коментарів: 0 | |