22:14 Володимир Овсієнко: "Важливо, щоб діти навчилися на полі думати" | |
|
Пропонуємо Вашій увазі інтерв'ю з відомим закарпатським воротарем, а тепер ще й тренером в академії Йожефа Божіка, Володимиром Овсієнком.
– Володимире, радий Вас знову бачити вдома. Скажіть, у якій «ролі» були приїхали на турнір Гаваші?– Дякую за добрі слова. Що ж до змагань, то брав участь у них із угорською командою як тренер воротарів. Привезли хлопців 2000 року народження. А працюю у футбольній академії Йожефа Божика в Ніредьгазі. – І як Вам турнір? – Дуже хороший, організований на високому рівні. Ми поступилися в трьох групових поєдинках, але набули важливого ігрового досвіду й від матчу до матчу додавали. – Футбольна підготовка дітей в Угорщині якось відрізняється від занять в Україні? – Принаймні вона має свої особливості. Зокрема, юним даруванням потрібно буквально все «розжовувати», так би мовити, класти до рота. А ще в сусідній нам державі не ставиться завдання здобути результат за будь-яку ціну. Важливо, щоб діти навчилися думати, утілювали на полі технічні, тактичні задуми тренерів. Звісно, у старших юнаків уже здобутки в змаганнях трохи беруть до уваги, але трагедії з невдачі ніхто не робить. А ще в Угорщині поля, забезпечення формою, інвентарем тощо на дуже високому рівні. Зусилля докладають для того, щоб учень думав лише про навчання й футбол. – Як давно не були вдома й непов’язані з обласним футболом? – Поїхав у січні 2013 року. Практично відтоді й стежу за ним переважно за інтернет-публікаціями. – А тепер як приїхали, побували на різних стадіонах, то якісь зміни помітили? – У Середньому хороше поле плюс тренувальне ззаду. На «Автомобілісті» в Ужгороді чудовий газон. На «Камелоті» теж вражає… Не знаю, хто до цього доклав зусиль, та приємно, що й у такий важкий час знаходяться люди, котрі дбають про розвиток футбольної інфраструктури. – Що можете сказати про обласний чемпіонат із тієї інформації, котрою володієте? – Я грав на турнірі в Угорщині серед команд національних меншин. Був капітаном колективу, сформованого на базі виноградівського «Севлюша». І хоч посіли тільки третє місце, але хлопці справили гідне враження. Так само спілкувався з одним зі своїх перших тренерів Михайлом Іваницею. Він очолює «Минай». Це серйозний футбольний клуб. Є ще «Ужгород», інші хороші ФК. На Закарпатті, думаю, сильний чемпіонат. – А стосовно офіційних змагань юнаків в Угорщині? – Є регулярний чемпіонат у вищій, функціонує перша ліга. Точиться запекла боротьба за підвищення в класі, щоб та чи інша команда не «вилетіла» нижче. Загалом спостерігати за баталіями цікаво. – Як довго працюєте з дітьми та на які перспективи в роботі очікуєте? – Розпочав із серпня. Дуже подобається з дітьми. Планую й надалі займатися, отримати відповідну ліцензію. Благо, не дуже болісно перейшов із професійного футболу, кар’єри гравця до тренерської роботи з юним поколінням. – У такому разі бажаю успіхів! – Дякую! І користуючись нагодою, хочу всім, хто мене знає з 14–15 років, передати найкращі побажання. Приємно було під час турніру зустріти знайомих, друзів, колег, таких, наприклад, як працівниця стадіону «Авангард» Марія Іванівна Забруцька. Хай усім щастить! | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |