В інтерв'ю він розповів, чому не поїхав до Європи раніше, які були варіанти, крім угорського клубу, а також про те, за якої умови готовий продовжити свою оренду.
 

 

- Пошкодив п'яту тижні три тому - грав на уколах. Зараз вже зрозумів, що потрібно дати паузу. Не знаю, чи відновлюсь до наступної гри.

 

 

- Так, в суботу буде останній тур.

 

 

- Все можливо. Вони ніби як розраховують, хочуть, але я не можу нічого сказати на цю тему. Поки болить, а там буде видно. Буде дуже важлива гра - потрібно вигравати, щоб команда залишилася у вищій лізі, так що, можливо, мені скажуть грати на уколах.

 

 

- В даний момент я без сім'ї, але дружина постійно прилітала. Якби я був один, було б дуже важко, але завдяки тому, що є Льопа, набагато простіше. Але тут зовсім інше життя, інші закони, інше ставлення.

 

 

- В Україні таке ставлення до футболістів було років зо три тому, коли було все добре, стабільно. Тут все створено для гравців.

 

 

- Люди не отримували гроші на поточний рік ... Вони намагалися грати в футбол, але всі були завантажені своїми проблемами. Коли ти приходиш додому, а дружина і діти постійно щось просять, а ти не можеш це дати ... Начебто завжди давав, а зараз немає можливості. Коли грошей немає, а потім починаєш їх заробляти - все добре, але коли спочатку пристойно заробляєш, а потім грошей немає - набагато важче.

 

 

- Я хотів, але в Будапешті дуже важко зняти житло на три місяці. Півроку - мінімум. Якщо команда залишиться, будемо розмовляти, дивитися. Мені все подобається, але в даний момент вже є хороші пропозиції.

 

 

- Так звичайно.

 

 

- Звичайно, ці пропозиції будуть на голову вище - зовсім інший рівень. Але там дуже багато нюансів.

 

 

- Дещо розумію, але це відсотків п'ять. В основному, спілкуюся англійською. Тут багато говорять по-англійськи, так що ніяких проблем зі спілкуванням немає.

 

 

- Було хороша пропозиція з Туреччини, але не зміг я туди перейти. Два тижні думали: і так, і сяк, але вставили палки в колеса. Але я дуже радий, що не поїхав туди, тому що, наскільки я знаю, в тому клубі зараз не дуже хороша ситуація. Це, до речі, команда, в якій грає Влад Кулач.

 

 

- Я повинен був їхати разом ним. Дуже хотів там грати. Вже ось-ось повинен був летіти, купив квитки, але в останній момент не вийшло. Може, щось мене відвело.

 

 

- Я боявся поїхати в Європу, боявся цього життя. Я пару раз їздив на перегляд, коли був зовсім молодий, і розумів, що дуже складно там перебувати. Життя інше - нудне якесь.

 

А з Металістом вийшла така історія: Севідов прийняв команду (я ж з ним разом був у Говерлі), він мені подзвонив і запропонував перейти. Я сумнівався, але він мене обнадіював в фінансовому плані, говорив, що президент пообіцяв, що все буде добре. І я поїхав ...

 

 

- Команда Металіст - яке у нього ім'я! Так, я розумію, що там важка ситуація, але якщо я туди йду, то на 99% впевнений, що все зміниться. Це Харків - там мільйон людей живе, до цього був хороший президент. Всі сподівалися, що щось зміниться. Не може бути погано стільки часу.

 

 

- У нашій країні все може бути. Загалом, всі говорять: «Ми розуміємо, куди йдемо», але в голові тримають, що хоч щось, та зміниться.

 

 

- Дійсно платять хороші гроші і, що є ключовим, платять стабільно. Це набагато приємніше, ніж мати контракт з космічними сумами і отримувати їх раз на півроку. Приємно знати, що сьогодні ти можеш купити щось собі, дитині, а потім у тебе будуть гроші. Коли нестабільно платять, боїшся витрачати гроші, бо не знаєш, чи заплатять тобі завтра.

 

 

- Так. У мене була пропозиція від Ворскли паралельно з Туреччиною, але я перестав вірити.

 

 

- Я для себе прийняв рішення, що хочу поїхати в Європу. Досить боятися. Я задоволений своїм рішенням.

 

 

- Якщо покличуть - поїду; ні - буду далі в оренді грати. Звичайно, хочеться, але цього мало. Щодо цього питання рішення приймають інші люди.

Джерело