10:23 Футбол такий, який він є | |
|
На даний час футбол краю базується на особистостях.
 Здавалося б, у складний період країні не до футболу. І все ж завдяки (не побоюся цього слова) розумному підходу керівників Федерації футболу Закарпаття ми маємо футбол. І дуже хороший.На даний час футбол краю базується на особистостях. Є сильний лідер – є футбол. Тут усе, як у житті. Якщо тобі повірили – за тобою підуть. Закарпаттю в цьому плані пощастило. Лідери. У краї є люди, яким не байдужий цей надзвичайно популярний вид спорту. Це, в першу чергу, керівники ФФЗ: голова федерації Михайло Ланьо, перші заступники – Іван Дуран та Станіслав Сухан, заступник – Віктор Наскалов. Це особистості, лідери. За організацією роботи, класом гри, розвиненості інфраструктури не відстають від них Іван Дрогобецький, брати Андрій та Богдан Андріїви, Іван Бушко та Іван Матрунич, Йосип Браєр, Віктор Ряшко та Золтан Сільвашій, Олександр Ціва – президенти ФК «Поляна», «Середнє», «Севлюш», «Оболонь», ДЮФК «Мукачево». Футбол Довгого, Іршави, Воловця тримається на Вадимі Романцю, Василю Лазорику, Юрію Гуледзі. У них є команди, хай не великі й потужні, але працюють досить добре. Переросли рівень І ліги «Бийгань», «Дийдо», «Баранинці», «Витязь», «Локомотив», «Карпати» Р., «Вільхівці», «Вишково», «Говерла», «Петрово», «Вікторія». Знову ж таки за цими клубами стоять особистості: Олександр Газдак, Чобо Кемінь, Олександр Роман, Йосип Боднар, Ярослав Афтанас, Василь Думен та Андрій Панасюк, Михайло Цірик, Карло Сойко, Балінт Товт, Едуард та Антон Зелінський, Адріан Попша. І тут, як бачимо, нема новачків. Всі вище перераховані вже давно в футболі і всі вони ефективно працюють над його удосконаленням і розвитком. Дуже непогано спрацювали Василь Коштура, Степан Боднар, Віктор Шляхта, Сергій Малицький, Ярослав Андрушек та Василь Стецьо, Микола Шевченко, Богдан Тенкач, Федір Варцаба, Михайло Балабан, Олександр Пацкан, Василь Пилип, але кожному з них трішки чогось не вистачило: кому – часу, кому – дружньої команди однодумців, кому – досвіду, кому – обласного рівня, кому – характеру. Окремо мова про В.Бичків. Валерій Куцин у футболі давно. У його здібностях ніхто не сумнівається, але сам клуб лихоманить, нема єдності. Є гучні прізвища, але нема монолітності. Разом із зміною поколінь тут відбувається бродіння всередині. Це болючий процес, який аж ніяк не додає ні єдності, ні впевненості. Василь Кустрьо. Завдяки йому є команда «Терново», але не можна залишатися на рівні села. На жаль, прогресу не видно. Є команда, яка грає від настрою, але це не те. Не хотілося б втратити цей самобутній колектив, але якщо не буде руху – не буде життя. Інфраструктура. Ще 10 років тому це була одна з найболючіших тем. Стадіони не відповідали на те, що вимогам, а й елементарним речам. Що бачимо сьогодні? Футбольні поля Поляни, Чопа, мукачівського «Авангарду», Іршави, Виноградова, Воловця, Хуста повністю відповідають вимогам принаймні другої ліги, а Поляни і Чопа взагалі дотягують до першої. Із футбольними газонами трішки складніше. Обласному рівню відповідають стадіони Середнього, Довгого, В.Бийгані, Дідова, Баранинців, Конгазо, Ракошина, Кінчеша, Сільця, В.Березного, Чопа, Рахова, Вишкова, Ясіня, Петрова, Б.Церкви, В.Бичкова, Дубового. Це в цілому, хоча кільком із них хоча б профілактичний ремонт не зашкодить. Є претензії до стадіонів В.Копані, Тернова, Худльова, Золотарева, Перечина, але у В.Копані, Худльові, Перечині зрушення на краще є. Дитячо-юнацький футбол. Основою як професійного, так і аматорського футболу, є дитячо-юнацький футбол. Тут у нас ситуація доволі непогана, хоча далека від ідеальної. В останні роки справді багато уваги приділяється юнацькому футболу. Зараз більшість команд добре екіпіровані, ведеться тренувальний процес, у більшості клубів налагоджено процес підготовки гравців для дорослих. Й, найважливіше, що майже всюди дорослі й юнацькі команди складають одне ціле. Це правильний напрямок. У більшості випадків боротьбу за медалі протягом сезону вели дорослі і юнацькі команди клубів. «Бийгань», «Сокіл», «Витязь», «Локомотив», «Віола», «Карпати» Р., «Говерла», «Вільхівці». Краще основних складів підготовленими виявилися юнацькі команди «Вікторія» (Б.Церква), «Карпати» П., «Карпати» Д., «Ялинка». Скоріше, це тимчасове явище, бо команди Перечина, Дубового, Б.Церкви, В.Бичкова за рік-два підтягнуться. Інакше бути не може, адже тут ведеться планомірна робота. Турбує стан юнацьких команд Тернова, Золотарева, В.Коропця, Березного, Воловця, Іршави. Тут є проблеми в тренувальному процесі та організації роботи. На щастя, їх не так багато – всього 18% від загальної кількості. Матч за визначення абсолютного чемпіона області серед юнацьких команд І ліги наочно продемонстрував, що рівень юнацького футболу у нас високий. Тренери. Ще одне болюче питання обласного футболу – тренерські кадри. У цьому питанні клуби не працювали на перспективу. У вищій лізі слід відмітити роботу наставників Кондрі, Іваниці, Білака, Мовчана, Сільвашія, Іванча. У першій лізі – Панасюка, Вайданича, Бисагу, Гіді, Решка, С.Боднара, Білана, Шанту, Варгу, Попшу, Фурика, Монду. І, мабуть, усе. Це мало. Майже половина тренерів не мають відповідної освіти і, що найголовніше, досвіду роботи з командами. Найбільшою проблемою є правильне ведення тренувального процесу залежно від етапу підготовки та побудова тактичних схем гри в залежності від наявності гравців. Ще однією проблемою є вміння створити колектив. Тренер – це півкоманди. Якщо є тренер, то іншу півкоманди він завжди знайде. Найбільше в цьому сезоні від відсутності хорошого тренера постраждали «Витязь», «Петрово», «Говерла», які залишилися без медалей. Резерви. Скоріше за все, обласний футбол поповнять команди Кольчина, Чинадійова, Бобовищів, Іванівців, Ділового, Тячева, Тересви. Хотілося б бачити і представників із великими футбольними традиціями, такі як Буштино, Заріччя, Вилок, Кушницю, Бадалово, Яноші, Гать, Сваляву, Міжгір’я, Бедевлю, ну, і, звісно, Ужгород. Сезон великого футболу завершено. Залишилася Ліга Чемпіонів Закарпаття, дитячо-юнацькі турніри, звітні та звітно-виборчі конференції. Загалом, як чемпіонат, так і першість області вдалися. Заповнюваність стадіонів доволі непогана. Інцидентів майже не було, за винятком команд, де президент не має достатнього авторитету або не дотримується домовленостей Ради президентів. Це накладає відбиток і на елементарний порядок в окремих населених пунктах. На щастя, їх одиниці. Як кажуть, коли в сім’ї лад, сім’я процвітає. Так і в футболі. Футбол бере тайм-аут, щоб набратися сил і в сезоні 2015 року приємно дивувати вболівальників. Степан СЕЛМЕНСЬКИЙ | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |