17:18 Хто що награв у провідному дуеті? | |
|
Коротко й аргументовано про підсумки верхівки Вищої ліги дізнавайтесь далі.
У цьому сезоні у провідному дивізіоні Закарпаття у 23-х турах зіграно 84 матчі й класичного поділу на два рівні кола, з причини зняття новачка ліги з Дубового, не могло бути, тому перша половина по факту почалась 13-го квітня й завершилась 18-го серпня, коли було зіграно 40 матчів та пройшло 12-ть турів. Друга половина чемпіонату фактично стартувала 25-го серпня, а завершилась 27-го жовтня й у ній відбулось 11-ть турів та 44 матчі. Були як дуже якісні матчі, так і ті, які не вражали конкурентністю. Найкращим матчем року можна назвати перенесений двобій 15-го туру у Виноградові, у якому абсолютний фаворит усіх можливих обласних турнірів «Севлюш» отримав дуже суттєвий опір від «Поляни», яка на той час зібрала найкращий склад і набрала потужний хід, й поступився їй. Та хоча полянці й виграли цей «бій», і завдяки цьому здобули певні преференції щодо престижу, про які скажемо нижче, та все ж пізніше програли загальну «війну» за золото, бо стартували не так жваво й загалом забракло стабільності результатів у кінці. І тут, як не дивно, слід взяти в приклад «Колос» із Іванівців та «Тячів», які по ходу змагань не лише за рахунок очних протистоянь, а й завдяки стабільності в решті матчів, змогли обійти ситуативних лідерів своїх змагань. Також дуже хорошими були ще три матчі: битва 2-го туру в Поляні, де господарі знову змогли зі старту змагань змусити підопічних Слюсара ретельніше готуватись до наступних матчів; двобій 17-го серпня у Виноградові, коли «Мункач» першим дав справжній бій господарям, які до того мали в активі фантастичну середню домашню різницю голів (+ 4.4 гола за матч); та поєдинок 17-го туру в Концові, де «Витязь» приймав неймовірно по спортивному злий «Севлюш», однак своєю завзятістю майже весь матч тримав у напрузі не тільки виноградівських, а й полянських, фанів. Найгіршим матчем цілком можна вважати перенесений матч 15-го туру, у якому «Витязь» що хотів, те й робив із захистом «Бужори» і тоді могли бути двозначні цифри на табло, та господарі вирішили аж так не соромити опонентів. Також згадуємо домашні матчі досить непоганих ще тоді іршавців у 3-му турі проти не вражаючого на той час «Витязя» та 11-му турі проти традиційно не надто виразних на виїзді «Вільхівців», та фактично вже домашній вирок команді Цогли в 19-му турі від значно молодшого по віку «Мункача» та й рахівці 26-го травня не вразили конкурентністю лідера. Беремо все, щоб ініші померли від заздрості Про те, що виноградівці мають заздрісників свідчать регулярні негативні коментарі в часи їх невдач на провідних інтернет-ресурсах Закарпаття, та це вже традиція нашого краю, що коли хтось чогось досягає, то поступово змушує до активності тих хто цього б не хотів. «Севлюш» прогнозовано став суперчемпіоном всього чемпіонату, бо випередив усіх ще й у окремій таблиці домашніх матчів, адже здобув вдома вражаючі майже 90 % можливих залікових балів (проти трохи більше ніж 85 % можливих домашніх очок у «Поляни»), та й у таблиці виїзних матчів виборов майже 70 % можливих пунктів (проти майже 60 % можливих балів у полянців). Підопічних Слюсара також можна назвати суперчемпіонами першої половини чемпіонату, бо після 17-го серпня не тільки були абсолютно першими у загальній таблиці, а й мали стовідсотковий показник очок у окремій таблиці домашніх матчів (проти 80 % від можливих балів у «Вільхівців») та фантастичний показник на виїзді у понад 83 % можливих пунктів (проти майже 47 % можливих балів у «Поляни» та «Мункача»). Дуже важко визначити кращий матч команди з Півдня Закарпаття, та думаю не помилюсь, якщо згадаю їх перемогу 19-го вересня у Вільхівцях, коли мали доводити свою домінацію в першості й переконали всіх, що розмови про «голого короля» це стовідсотково не про них. Також пам’ятна для всіх феєрична домашня звитяга 26-го травня над тоді ще дуже перспективними «Карпатами». Ну і вище згаданий матч у Концові, а особливо його кінцівка, коли здавалось все пропало, та неймовірно що забили і вирвали перемогу, можуть занести собі в перспект. Найгіршим матчем безумовно став їх неочікувано конкурентний двобій 7-го вересня в Іршаві, де не тільки не виграли, а й втратили свого капітана й лідера команди. Також, крім згаданого вище перенесеного домашнього матчу з «Поляною», виноградівці могли б і краще налаштуватись на двобої 25-го серпня та 6-го жовтня в Рахові та Мукачеві відповідно. Якби здобули в кожному з них більше, то могли б бути абсолютними чемпіонами й у окремих таблицях другої половини чемпіонату, однак тоді інтересу до боротьби за золото в глядачів не було б взагалі ніякого. Сонечко пригріло – ми зафеєрили, сховалось за хмарку – й фарт відпустили «Поляна» стала справжнім відкриттям чемпіонату, однак для більшого ще слід працювати, щоб за рік уже нав’язати свій домінуючий порядок денний для решти команд. Остання третина (цей відрізок фактично стартував 19-го вересня й фінішував 27-го жовтня й включав 29 матчів усіх команд проти 26-ти та 29-ти ігор у першій та другій третинах чемпіонату) була для них трохи слабшою за попередні їх аналогічні відрізки. Як не дивно, та при цьому полянці дуже потужно провели серпень-вересень і якщо оформити результати цих двох місяців у окрему таблицю, то «північні» були б кращими як у загальній табелі з понад 74 %-ми можливих очок (проти майже 71 % можливих балів у «Севлюша»), так і в табелі домашніх матчів із стовідсотковим результатом очок (проти 75 % можливих домашніх балів у «Вільхівців»). Також досить непогано для фанів Свалявщини виглядають окремі таблиці другої половини чемпінату, де у табелі виїзних матчів «Поляна» найкраща із понад 73 %-ми можливих пунктів (проти понад 72 % можливих балів у «Витязя»), а в загальній таблиці та табелі домашніх матчів мала другі показники після «Витязя» та «Вільхівців» відповідно. Найкращий матч підопічних Кондрі досить легко визначити, бо таких поразок на власному полі жоден із суперчемпіонів області вже давно не отримував, як це відбулось у Виноградові в річницю падіння небошкрябів у Нью Йорку. Також пам’ятним є їх камбек на завершенні першої половини чемпіонату в Концгазо, коли 17-го серпня не залишили шансів «Витязю» й саме тоді убезпечили себе від майбутньої можливої конкуренції за срібло від підопічних Пінковського. Щодо найгірших матчів, то тут окремо стоїть домашня поразка 16-го червня від «Мункача», який до того мав дуже сором’язливу середню різницю голів (+ 0. 14 за матч). Також болючим став і мокрий програш «Витязю» 6-го жовтня. Ці поразки багато на що вплинули. Євген СВИЩО для «Lobda.at.ua»
| |
|
| |
| Всього коментарів: 2 | |||
| |||
