22:13 Західна зона. Хто що награв у провідному квартеті? | |
|
Коротко й аргументовано про підсумки верхівки Західної зони дізнавайтесь далі.
У цьому сезоні на Заході Закарпаття були як дуже якісні матчі, так і ті, після яких справжні футболісти поклали б свої «буци на цвях». Найкращим поєдинком року безумовно став двобій 26-го травня між ракошинцями та клубом із Іванівців. Перші були на потужному ходу й за оцінками вуличних букмекерів були зобов’язані перемагати вдома, а другі якраз набирали оберти й прагнули зупинити «швидкісний ракошинський зернотяг». Я по доброму заздрю тим фанам та експертам які були присутні на тій історичній миті, яка суттєво впливала на майбутній розклад сил на п’єдесталі. Також варто пригадати ще одне супердербі сусідів 20-го квітня між «Бобовищем» та «Іванівцями», де місцеві фани чекали перемоги виноробів, та підопічні Герца пропустили тільки раз, що в цьому році там рідко кому вдавалось і вивезли заліковий бал, який пізніше дуже багато вирішив. Найгіршим матчем можна цілком вважати ще одне сусідське дербі 14-го вересня у Заріччі, куди через славний підвісний мосток пришкандибало чимало фанів із Боржавського, та те, що вони побачили змусило пожалкувати про присутність. І це при тому, що колектив із Чингави у вересні демонстрував чи не найкращий свій футбол, а для «Заріччя» перший осінній місяць стовідсотково не був феєричним. Було чимало не набагато кращих інших поєдинків. Скажімо дуже дивні й неприємні для фанів Іршавщини та Ужгородщини результати 16-го червня – того ж «Заріччя» вдома проти «Іванівців» та клубу з Невицького в Бобовищі. Чекають другої зустрічі «Золотого Сонця» зі Сходу Футболісти «Колоса» із Іванівців найстабільніше пройшли чемпіонат і здобули майже 87 % можливих залікових очок і доповнили це статусом абсолютно кращої домашньої команди сезону, здобувши 100 % можливих залікових балів удома. До того ж підопічні Герца стали єдиним клубом, що жодного разу не програв на виїзді. Дуже важко визначити найкращий та найгірший їх матчі, та все ж візьму на себе відповідальність назвати їх. Щодо гірших, то трохи слабше від решти виглядають три матчі: домашній двобій 14-го квітня з коропівцями, які навесні на виїзді не здобули жодного балу, досить скромним був і виграш 5-го травня над тоді ще фактично районним «Боржавським», а нічия 13-го жовтня з «Давидковом», яке восени в рідних стінах виграло тільки раз, як виявилось пізніше позбавила «Іванівці» звання кращої виїзної команди року й статуса «абсолютних абсолютів Західної зони». А найкращим назвемо саме згаданий вище їх двобій у Ракошині, бо вага того результату була неймовірно високою й до певної міри позбавила головного конкурента впевненості в його непереможності. Дуже близько до нього знаходиться й феєрична домашня звитяга 18-го серпня над «Бобовищем». Престижний статус чемпіона першого кола і повний провал далі У першому колі «Колос» із Ракошина здобув неймовірні в порівнянні з їх попереднім сезоном понад 93 % можливих залікових очок, а на виїзді взяли тоді всі 100 % можливих залікових балів. Мабуть саме ті звитяги дозволили пізніше записати на свій рахунок, завдяки трохи кращій різниці м’ячів (+ 1.7 гола за гру проти + 1.4 мяча за матч у «Іванівців») престижне звання кращої виїзної команди всього чемпіонату Західної зони. Що відбувалось із командою в липні-серпні, протягом яких здобула мізерні трохи більше ніж 33 % можливих очок (менше ніж тодішні показники восьми команд Заходу), та в жовтні, коли взяли сором’язливі 50 % можливих залікових балів, важко збагнути навіть фанам їх конкурентів. Щодо найгіршого матчу «Ракошина», то тут все дуже просто – 18-е дуже чорне серпня, коли вони неймовірно гостинно прийняли «Невицький Замок», який до того в матчах на виїзді мав жахливу середню різницю голів (– 3 гола за матч). Цей результат безумовно став головною сенсацією Заходу, а можливо й усього закарпатського футболу в цьому році. А от кращий матч «Ракошина» визначити набагато складніше. Утім, окремо стоїть їх феєрична перемога 2-го червня в Кінчеші над дуже потужним на той час «Соколом». Дуже близьким до цього є також вираш 29-го червня у Нижньому Коропці, команда якого на той час якраз починала набирати суттєві оберти. Бомбардуєм, але й пропускаєм «Бобовище» увійшло в історію 2019-го року як абсолютно найрезультативніша команда – забивала рівно по чотири голи за матч, а вдома винороби були взагалі шалені й дуже недосяжні для інших, бо стріляли по 4.8 голи за гру. Крім того гравці «Бобовища» увійшли до двійки кращих домашніх команд року Західної зони. Утім, завдячувати цьому вони мають не тільки своїй результативності, а й «нижньокоропівцям» за їх завершальну недільну феєрію в Ракошині. Трохи гіршим за решту в цьому сезоні мабуть був нічийний домашній матч 24-го серпня із «Соколом», який у липні-серпні просто жах, для його фанів, як грав. Дивним результатом обзавелось «Бобовище» й 23-го червня в Боржавському (без воротаря поїхали на узбережжя річки Боржава чи як?). У підопічних Ковача було дуже багато хороших матчів, однак виїзний виграш над «Невицьким Замком» 5-го жовтня це щось дуже несамовите, бо до цього в серпні-жовтні цей клуб із Ужгородщини грав дуже потужно. Також пригадуємо шалений домашній камбек 7-го липня проти «Ракошина», який до речі суттєво додав оптимізму й «Колосу» з Іванівців. Поки «коропи» прокидались медальний корм з’їли хижаки «Нижній Коропець» влітку й восени грав так само несамовито як весь минулий сезон. У окремій таблиці результатів «літо+осінь» вони випередили ракошинців на шість балів. Крім того «нижньокоропівці» у відрізку «літо+осінь» здобули на виїзді шалені майже 91 % від можливих залікових балів, що було абсолютно кращим показником того періоду й дозволило їм увійти до трійки кращих виїзних команд сезону Західної зони. Та їх сплячка навесні, коли програвали всім на виїзді й не від усіх вигравали вдома, не дозволила розраховувати на більше. Найгіршим матчем «Нижнього Коропця» цілком можна вважати фіаско 26-го травня в Сільці проти місцевого клубу, який до того здобував у середньому тільки трохи більше ніж 33 % можливих залікових очок, при середній різниці мячів – мінус 1.25 за матч. Також не найкраще виглядає їх домашнє фіаско 29-го вересня від «Невицького Замку». Хороших матчів було багато, та найсолідніше виглядає виграш 22-го вересня в Бобовищі, коли «винороби» ще мали певні срібні надії. Також дуже престижно щодо власного іміджу та водночас корисно для входження до трійки кращих виїзних команд року Західної зони було їм перемогти на завершенні в Ракошині. Євген СВИЩО для «Lobda.at.ua» | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |