08:26 Упевнено й дуже результативно | |
|
Про те, як виноградівці в кожному з таймів забили по чотири голи, але в актив записали тільки плюс шість, дізнавайтесь далі.
Після того, як першоліговий «Великий Березний» отримав величезний досвід та грунт щодо гри в захисті в попередній стадії турніру, виноградівцям дістався вищоліговий СДЮСШОР. Ужгородські уболівальники очікували, що місцеві юні таланти протиставлять титулованому опоненту юначий запал й зможуть створити конкурентний матч, тим більш маючи у складі професійних гравців, яких їм надає ФК "Ужгород". У певних епізодах їм це вдавалось, та все ж гості за рахунок пресингу й намаганню зарекомендувати себе перед новим тренером Василем Варгою, якого футбольна громадськість пам’ятає за роботою з футбольними клубами «Мукачево», «Середнє», «Ужгород» в часи їх досить пристойних виступів у обласних й навіть всеукраїнських змаганнях. Виноградівці з самого початку, за рахунок коротких та середніх передач, намагались розтягнути й розхитати захист суперника. При цьому досить продуктивно працювали фланги й багато креативу вносили простріли переважно від Віщака, Мешка, Смокоровського та інших їх партнерів. Швидкий гол посприяв доброму бойовому настрою «салатово-сірих», коли Чедрик показав хороше взаєморозуміння з партнером і дозволив Ковтуну забити ударом в лівий кут – 0:1. Михайло міг майже одразу додати до цього асисту й гол, коли влучив у той же кут, та Ільків зумів дістати м’яч. До слова Максим протягом матчу був змушений виправляти багато помилок своїх партнерів із захисту, тому й став кращим у своїй команді як мінімум у першому таймі, коли гості були дуже активними. Та «Севлюшу» все ж вдалась досить швидко ще одна красива триходівка по центру й Варваринець знову влучив під стійку, без шансів для воротаря – 0:2. Надалі винорадівці продовжили багато пробивати за наслідками позиційних атаках й влучання в каркас увійшло в традицію, тому не дивно, що Куделко, який вчасно підійшов у чужу карну зону, опинився на продовженні атаки й досить видовищно метрів із п’ятнадцяти довів рахунок до розгромного – 0:3. На виклик «ОКО» щодо краси відгукнувся Яромир, що в цій грі виконав багато підключень від захисту до атаки, й отримавши мяч на лівому краї штрафного майданчика неймовірним ударом у ліву дев’ятку зірвав оплески своїх фанів, забивши найкрасивіший з їх погляду гол дня й довіши рахунок до дуже великого – 0:4. До перерви Ільків ще кілька разів рятував своїх від вірних голів. Особливо ефектно це було, коли дістав важкий м’яч руками й далі той струсонув поперечину, що дало можливість піти в роздягальню з меншою прикрістю. По перерві господарі виглядали вже трохи краще, бо їх джокер Селеш постійно не дозволяв спокійно, без огляду на тили, атакувати ворота суперників. Утім свій шанс забити отримав Чедрик, однак Ільків вчасно вибіг з воріт і врятував ситуацію. Пімінов сильно пробив у відповідь, та все ж над поперечиною. Чедрик також робив багато переміщень з атаки в захист й далі саме він розпочав результативну атаку перехопленням, а Русин завершив її перекиданням м’яча через воротаря, що трохи вийшов з воріт – 0:5. Лобода дуже швидко після цього оформив дубль, довівши різницю щодо суперника до непристойної – 0:6. Та й тоді не зупинились і до величезного рахунок довели зі стандарту, коли Куделко вчасно підійшов у чужу карну зону, відгукнувся на подачу з кутовового з лівого флангу на протилежній частині штрафного майданчика й дуже ефектно, бо ударом з лету вколотив м’яч у напрямку воріт так, що навіть якби оминало рамку, то Чедрик цілком міг підкорегувати його в потрібному напрямку, що Михайло й зробив у традиційному для себе стилі – 0:7. Селеш продовжував настирно діяти попереду й в одному з епізодів активним пресингом змусив Ільковича та Куделка не грати між собою, а шукати Кондратюка. Та Олексій у цей момент трохи змістився від воріт і дав усім можливість згадати написане втратою багатьох трофеїв футбольне правило, що ніколи не варто спрямовувати мяч воротарю перпендикулярно лінії воріт, а якщо й давати, то бажано паралельно. Ількович геометрію в школі вивчав неохоче, тому й був записаний як співавтор «кращого бомбардира» Євро-2020 – автоголу, що й додало престижу господарям – 1:7. Незадовго до фінального свистка Січка здалеку влучив у лівий нижній кут, та Кондратюк видав свій кращий сейв у цьому матчі й відбив, давши своїй команді можливість у доброму гуморі готуватись до повторного матчу на рідній «Юності». Цілком зрозуміло, що на відміну від минулорічного кубка Закарпаття «Севлюш» досить потужно крокує в цьогорічному турнірі, та важливо не забувати, що головні кубкові протистояння у підопічних Варги ще попереду й аналізувати свою кожну дію не тільки з позиції видовищної результативної гри, а й того як би гралось конкретному виконавцю на кожній позиції проти сильнішого опонента, яких надалі вистачатиме. Арбітр – Іван Грубінка Асистенти – Олександр Абель та Віталій Лофинець Делегат ФФЗ – Йосип Шитєв 11 липня, м. Ужгород, стадіон «Автомобіліст», ясно, + 29 градусів, 200 глядачів «СДЮШОР» Ужгород – «Севлюш» Виноградів – 1:7 (0:4) Голи: Ковтун, 8, Варваринець, 17, Куделко, 23, Лобода, 30, 62, Русин, 59, Чедрик, 66, Ількович, 80 (автогол). «СДЮШОР»: Максим Ільків, Максим Гудак, Мар’ян Січка, Василь Шипович, Дмитро Годя, Назар Юришинець, Мирослав Пімінов, Ігор Кобеляш, Іван Повхан, Олександр Балаж, Ігор Маюр Запасні: Едуард Безик, Крістіан Селеш, Артем Гладинець, Максим Дік, Іван Луцьо тренер – Іван Ковач «Севлюш»: Василь Козар, Роберт Смокоровський, Микола Ількович, Василь Куделко, Василь Ковтун, Євген Русин, Яромир Лобода, Юрій Мешко, Юрій Віщак, Володимир Варваринець, Михайло Чедрик Запасні: Олексій Кондратюк, Олексій Остафійчук, Даніель Баник, Роман Петречко, Борис Штефан тренер – Василь Варга Євген СВИЩО для «Lobda.at.ua»
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |