20:46 Вольова звитяга дозволила вдруге дістатись до фіналу (ФОТО) | |
|
Другий півфінал, який відбувся в селі Заріччя виглядав трохи рівнішим за той, де грав «Артос».
 Другий півфінал, який відбувся в селі Заріччя виглядав трохи рівнішим за той, де грав «Артос». «Оболонь-2» хоча в цьому році й провела трохи більше матчів обласного рівня, якщо враховувати їх доволі якісну участь у зимовій обласній першості, та все ж фактор домашнього поля вирівнював можливості команд. А якщо згадати, що уболівальники в «капустяній столиці Закарпаття» одні з найпалкіших та найвідданіших на Іршавщині, то ставало зрозуміло, що пивоварам буде важко. Це підтвердили стартові хвилини поєдинку, коли господарі взяли суперника в своєрідне кільце і з допомогою швидких флангових гравців раз-за-разом намагались прорвати захист суперника. Особливо старались Юрій і Василь Булези, Іван Ільницький, Рудольф Петер та Юрій Брич. Часом захисна пружина «Оболоні» прибивалась до власної штрафної так, що навіть місцевим фанам ставало зрозуміло, що вона або зламається або розіжметься результативною контратакою. Оболонці на початку першого тайму про удари навіть не мріяли. Чого не скажеш про суперника. Та велика частина з них була заблокована захисниками, які стояли в кілька рядів у стійці воротарів, хоча раніше мені доводилось бути свідком і атакувальної моделі цієї команди. Від себе хочеться додати, що півфінальна стадія плей-оф була б набагато цікавіша, якби команди грали два стикові матчі. Тоді б можна було побачити різні моделі гри обох команд. А якщо грати в одну гру, то ідеальним варіантом стало б нейтральне поле на стадіоні на одинаковій відстані від обох баз клубів. Повертаючись до гри, відзначу, що зарічанці були дуже близькими до взяття воріт на 6-й хвилині, коли Юрій Булеза заробив стандарт, а його брат Василь влучно пробив у лівий верхній кут. На шляху до брами м’яч зачепив голову одного із захисників, трохи змінив траекторію і влучив у поперечину воріт. Решта ударів зарічанців була менш точною. У середині тайму «Оболонь-2» нарешті змогла створити загрозу біля чужих воріт, наслідком яких стало взяття воріт на 18-й хвилині. Захисники господарів включили «другу передачу», коли їх суперники вже були вже на «четвертій». Як наслідок м’яч влетів у лівий кут брами Василя Ільницького, звинувачувати якого в цьому взятті навіть «клавіатура компа» не дасть. «Заріччя» понеслось відігруватись, та через п’ять хвилин отримало ще одну «контру» по центру. Спочатку, після удару з середньої відстані, м’яч влучив у поперечину, від якої потрапив у воротаря і вилетів на лінію воротарського майданчика. Три захисники господарів спочатку збентежено спостерігали, як один опонент переправляє м’яч у ворота, а далі влаштували словесну перепалку між собою. Після цього суперники обмінялись влучними ударами. У кінці тайму господарі домінували і завдали втричі більше ударів, та ближчими до взяття воріт були пивовари. На 44-й хвилині котратака по центру завершилась влучним ударом під ліву стійку та В. Ільницький випростався в струнку і феєрично витяг круглого з кута, зберігши для своїх партнерів надію на другий тайм. Друга половина поєдинку розпочалась знову із облоги воріт гостей. Та цього разу голкіперу «Оболоні-2» було важче. Крім заведених до максимуму суперників йому дошкуляли сонячні промені (як тут не згадати воротаря «Севлюша» Віталія Гринишина у якого на такий випадок завжди знайдеться шапочка проти променів розпаленої кулі). Перші вісім хвилин другого тайму пивоварам вдавалось відбиватись. Іноді м’яч вилітав майже до теплиць за водяним ровом «Заріччя-арени». Та на 54-й хвилині місцевим таки вдалось продавити «пивний мур» і Брич скоротив розрив у рахунку – 1:2. Через три хвилини рахунок міг стати рівним, коли І. Ільницький заробив штрафний, а Йосип Бундаш з точки пробив влучно під ближню стійку. Ситуацію врятував воротар. Ще через три хвилини удару по своїх воротах з-за меж штрафного майданчика завдав один із захисників «Оболоні-2». Голкіпер був не готовий до такого «подарунку», та м’яч полетів над поперечиною. Середина тайму була найнуднішим відрізком тайму. Пивовари змогли трохи відвести гру від власного штрафного майданчику. Та якраз у цьому відрізку настав другий переломний момент у битві переможців груп. На 74-й хвилині Іван Ільницький розпочав атаку по центру, а Рудольф Петер точним ударом зняв павутину з лівого кута воріт – 2:2. Здавалось, час вже й команді з берегів Тиси згадати, що їх річки набагато бурхливіші за ту, що оповила найбіліше село Іршавщини. Та кінцівку тайму вони зовсім не можуть занести собі в актив. На 77-й хвилині Брич завершив атаку правим флангом влучним ударом у кут і оформив дубль – 3:2. На 89-й хвилині під час однієї з атак господарів м’яч влучив у руку одному з захисників у штрафному майданчику. Арбітр не вагаючись вказав на позначку. Головна зірка білих, і що найголовніше вихованець місцевої футбольної школи (який до речі пройшов школу як у любительських, так і професійних колективах), ударом з точки з відскоком від газону поцілив точно в лівий нижній кут. Воротар вгадав напрямок польоту, та не дістав – 4:2. На першій доданій хвилині господарі залишились у меньшості, коли був видалений один із гравців атакувальної ланки. Арбітр додав три хвилини, та суттєвих загроз воротам створено не було. «Заріччя» вдруге в своїй історії дісталось до головного поєдинку ЛЧЗ, де на нього очікує головний фаворит змагань «Артос» (ще той подразник, якщо загадати, що ця команда з Берегівщини вже володіла престижним кубком чемпіонів Закарпаття). ФК "Заріччя" - "Оболонь-2" Хуст 4:2 ФОТОРЕПОРТАЖ з матчу Ви можете переглянути на офіційній сторінці Вконтакте Інший матч також порадував берегівських вболівальників високою результативністю і закінчився прогнозованою перемогою фаворита цього поєдинку. ФК «Артос» Гать - ФК «Балаж» Вілок 5:2 Євген СВИЩО для «Lobda.at.ua | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |