18:46 В. Качур: "Перша ліга має стати фундаментом обласного чемпіонату" | |
|
Нам вдалося поспілкуватись із головою Федерації футболу міста Ужгород та одним із ініціаторів створення першої ліги Закарпаття.
 Нам вдалося поспілкуватись із головою Федерації футболу міста Ужгород та одним із ініціаторів створення першої ліги Закарпаття Віктором Миколайовичем Качуром. Розкажіть як виникла ідея створення першої ліги Закарпаття? Хто допомагав її реалізувати? Ідея створенення першої ліги виникла ще 6 років тому, у 2009-му році. Принцип базується на тому, що команди вищої ліги стараються не випасти у першу, а команди першої ліги намагаються потрапити у вищу. Це працює на прогрес футболу. Тож, коли я, будучи молодим, прийшов у Федерацію футболу Закарпаття, то мені Андрій Андрійович Гаваші, у минулому голкіпер київського «Динамо», наш, як то кажуть, гуру, аксакал (голова роду, старійшина – ред.), світило Закарпатського футболу сказав, що цю ідею йому не вдавалося втілити роками. А у мене був молодечий запал, хотілось набратись досвіду. Тому вирішив реалізувати цей задум. Базою для створення першої ліги була «Закарпатська Ліга Чемпіонів». Це змагання, участь у якому беруть усі чемпіони районів, володарі кубків районів. Вони змагаються між собою і ті, хто показує кращий результат мають шанс потрапити до першої ліги Закарпатської області. Зауважу, що між рівнями району та області дуже великий розрив. Районні команди не готові йти у вищу лігу, тому перша ліга – необхідний перехідний етап. Східна зона першої ліги була створена чотири роки тому. Перші два роки були дуже успішними, аже усі команди працювали над прогресом. Це дещо стихло в останній рік, але боротьба досі триває до останнього туру. Цього року команди відмовились від легіонерів, тепер можуть грати лише місцеві. Через це у технічному плані рівень футболу знизився, але, з іншого боку, збільшилася боротьба, завзяття, глядачі масовіше відвідують матчі, тобто зараз увага прикута більше ніж тоді, коли грали легіонери. Довго не вдавалося створити західну зону, бо цей регіон був дуже насиченим. Потужними були Берегівщина, Мукачівщина та Ужгородщина. Хлопці мали де грати, мали альтернативу і їм не потрібна була перша ліга. Навіть зараз практично усі команди вищої ліги розташовані у західному регіоні. Проте з приходом до ФФЗ Івана Петровича Дурана ми змогли реалізувати задум, він вніс заключну лепту. Коли створюється ліга - потрібно базуватись на якомусь районі. У східній зоні базовим був Тячівський, де виступало 5 команд. Це можливо і не правильно, але один район має пожертвувати і стати базовим. Як не дивно Ужгородський, Перечинський райони завжди були проблемними, але саме на основі цих районів була створена західна зона. У економічному плані їм завжди було тяжко змагатись із Берегівським районом. Іван Петрович підтримав ці команди формою, транспортом, фінансово і вони пішли у цю лігу.  Які основні труднощі були під час проведення змагань? У Федерації найбільші труднощі виникли з приводу арбітражу. Із збільшенням кількості команд потрібно було більше арбітрів. Колись їх було чимало. Чому вони зникли? Тому що із зменшенням команд молодим хлопцям давали відсудити лише один поєдинок в місяць і вони залишали цю справу. Цього року ми не змогли відмовитися від послуг старших арбітрів Зайтлера, Семака. А якщо розгрузити деякі ігри з неділі на суботу? Відверто кажучи, мені це ніколи не вдавалося. Я не мав підтримки у Федерації футболу Закарпаття. Є такий стереотип: мають грати у неділю, бо це вихідний день. Наш Закарпатський гуру Гаваші теж думає, що футбол в селі має відбуватись у неділю. Та цей спорт не стоїть на місці і ми бачимо як у Європі грають в п'ятницю, суботу та неділю. Іван Петрович поїздив по Європі й зміг побачити це з їхньої точки зору. Бо як можна залучити максимальну кількість глядачів, якщо в Ужгородському районі грають п'ять команд і усі ігри відбуваються в один день? Тому, маючи важелі впливу, будучи першим заступником Голови Федерації футболу Закарпаття йому вдалося зробити це у другому колі. Ввели у календар ігри по суботам, але це стосувалось тільки західної зони. Завдяки цьому ми закрили питання щодо проблем з арбітражем та інспектуванням. Адже 19 атестованих інспекторів це не так вже й багато, враховуючи що в один день відбувається 16 ігор. У когось одного може бути весілля, ще хтось може захворіти, тому потрібно працювати над збільшенням їхньої кількості. Не хочу образити східну зону, та західна була сильнішою. Яскравим прикладом є перемога «В.Бийгані» над Рахівськими «Карпатами» у абсолютному фіналі.  Яким критеріям має відповідати команада першої ліги області?У першу чергу, команда має мати футбольне покриття належного рівня стандартних розмірів, на якому можна було б грати. На ньому не має бути «кочок», трава мусить покривати всю площу поля. Також необхідна наявність роздягальні та душу з гарячою водою. Немає поки що вимог до трибун. У майбутньому ми звичайно підніматимемо планку, але наразі тільки ці елементарні вимоги. Чи всі команди відповідали рівню першої ліги та чи мали вони відповідну базу для цієї ліги? Із рядянських часів у західній зоні залишилась більш розвинена інфраструктура. У команд цього регіону кращі результати. Практично у всіх, окрім Худльова, є роздягальні. Стосовно Худльова, то воно також зробило дуже великий ривок вперед. Як мінімум, з’явилися стандартні ворота, яких не було в часи, коли команда грала на район. Також зробили закриті лавиці для гравців та інспектора, незабаром, думаю, дійдуть до роздягальні. У східній зоні є більше проблем. Наприклад, симпатична команда з Великої Копані. Майже всі хлопці свої, також вони виховали хороших гравців як Юрій Чонка та Ігор Ловска. Гру вони покращили, але, на жаль, в інфраструктурі ніяких змін, окрім встановлених лавиць. Є перспектива у майбутньому створити другу лігу розділивши її на чотири зони. Відсіювати туди команди першої ліги, які не хочуть покращувати інфраструктуру: команди з Тернова, Копані та Золотарьова. Стосовно останньої, то ця команда з’явилась після «Закарпатської Ліги Чемпіонів. В цьому селі мій друг Олександр Пацкан робить друге поле, навіть консультувався зі мною як це можна зробити якісно. Проте у них немає роздягалень та й поле у занедбаному стані. Хоча згодом, думаю все може покращитися. «Кісва» також має проблеми, вони розташовуються на гірському масиві де складно знайти рівне поле. Саме з цими чотирма командами потрібно працювати. У західній зоні є команда «Локомотив» Чоп. Всі можуть рівнятися на неї, тому що ця команда має гарну базу і незручно приймати її у гірших умовах.  Чи сильно ця ліга відрізняється рівнем майстерності від вищої? Я цікавився у інспекторів та арбітрів, просив порівняти першу та вищу ліги. На їхню думку, зважаючи на те, що це дебютний рік, рівень першої ліги дуже хороший. Вдало грають «Бийгань», «Дийдо» (симпатична команда, де грають закарпатські угорці), «Баранинці» (хороша команда по підбору гравців, яка спочатку ніби ні на що не претендувала, але до кінця чемпіонату боролася за срібло), «Концгазо» (дуже хороша команда, дивно, що не зайняла призове місце, адже левова частка гравців у ній пройшла вищу лігу області і вони б мали дати кращий результат при тому фінансуванні, яке вони мають, можливо це зумовлено якимись тренерськими недопрацюваннями). Не можна залишити осторонь й «Ракошино» – історична команда, яка у районі посідає місця від першого до третього, виграє кубок, більшість її гравців місцеві. У «Сокола» з Кінчеша хороша команда, але є теж якісь недопрацювання. Звичайно, я не можу поставити ці команди на один рівень з «Поляною» або «Середнім», «Севлюшем», «Оболонню» – там більш професійний підхід, кращі тренування, якісніші гравці, але з іншими командами вони могли сміливо конкурувати. Думаю, що «Бийгань», «Дийдо» та дві ужгородські команди не пасли б задніх у вищій лізі. Великого відриву між вищою та західною зоною немає. Чи бачите команди в районних чемпіонатах, які могли б поповнити першу лігу в наступному сезоні?? Всі команди для нас рідні, але ті команди, які не покращили інфраструктуру потрібно переводити у нижчу лігу (район). На жаль, зовсім не представлений у першій лізі Свалявський р-н. Хоча там є, до прикладу, «Сузір'я» Свалява, у яких гарний стадіон «Авангард» із прекрасним футбольним покриттям, трибуною, vip-ложею та роздягальнею. Відверто відстає «Коропець», тому нам треба б команду з Мукачівського району, як Кольчино або Чинадієво. Ці команди мають хорошу базу. Іван Петрович працює з Бобовищем, фактично задекларовано що вони поповнять першу лігу. Єдиний район, який має дві команди у вищій лізі - це Іршавський. Це показник дуже серйозний і ми працюємо з ними. Команда із Заріччя показала дуже хороший футбол. Там грає футболіст 1998 р.н. Юрій Булеза, який нещодавно забив два голи у «ЗЛЧ». Село Білки та Ільниця теж мають фінанси, аби покращити інфраструктуру. Ми дивимося хто б міг підсилити вищу лігу вже зараз, адже 8 наявних команд – це занадто мало. Аби вона була повноцінною, треба хоча б 12. Відверто кажучи, храмає Міжгірський район. Вони не провели чемпіонат району, не беруть участь у чемпіонаті області та першій лізі. Це при тому, що край футбольний, має базу, стадіон. Ми намагаємося працювати з тими районами, які відстають.  Які негативні та позитивні особливості першої ліги відмічали самі футболісти?Я спілкувався з президентом та футболістами Худльова, які думали що взагалі не гратимуть на обласному рівні. А тут для них відкрилась перспектива пограти у більш якісний футбол. Зазвичай команди тікали з району в область через якісніший арбітраж, адже у районі не вистачало арбітрів, і по краям поля працювали мешканці села. Можна уявити якого рівня був цей арбітраж. Цього року ФФЗ справилася на чотири з плюсом по 5-ти бальній системі із забезпеченням арбітражу, тому що фактично ніде не було серйозних проблем. До того ж, додалось 12 команд. Я чув тільки позитивні відгуки. Показником є те, що жодна команда не хоче повертатися в районний чемпіонат. Які команди ви б нагородили титулами "Прогрес року" і "Регрес року" у першій лізі (тобто, яка команда перевершила сподівання, які були на початку сезону і яка розчарувала своїми результатами)? У західній зоні «Прогрес року» - це «Бийгань». Після другого туру на них було багато нарікань, закидів ніби команді допомагають арбітри, що команда займається не футбольними справами, але я вже неодноразово казав, що впродовж сезону вони тільки підвищували показники, доукомплектували склад з яким прийшли з району. Повага є до всіх команд, але «Бийгань» була сильніша на голову. Можливо бюджет команди дозволяв покласти чашку кави арбітру, але це не означає, що арбітри зробили їх чемпіонами. Критика збоку ФФЗ йшла їм на користь, вони відремонтували роздягальню, змінили розмір воріт, завжди поливали поле. Як на мене, то рухаються у правильному напрямку. Навіть у останніх зустрічах, коли бийганці вже знали, що стали чемпіонами, продовжували грати на перемогу. «Регресом року» я не назву нікого, хоч, звичайно, хтось має бути останнім. У «Коропця» не було гри, але інфраструктура у Лалові у них непогана. Там займаються командою, керівництво зробило все що могло. У мене теж є життєве кредо: я роблю лише те, що я можу і не беруся за те, чого не зможу зробити. Коли я був молодий, то брався за все, але згодом від цієї ідеї відмовився. «Коропець» взявся за інфраструктуру і він це осилив. Але впродовж року вони не показали гру, не добрали гравців. Так, вони сенсаційно відібрали очки від Ракошина й Худльова. Але й діти дуже відставали, адже були на 2 роки молодші від інших. Будемо відвертими, у цій зоні цього року прогресували всі. Чітко виразити регрес року тут неможливо. Проте такі випадки є у східній зоні, нехай не ображаються. «Копаня», ставши призером чемпіонату, не має елементарної інфраструктури. Це проявлялось і у поведінці глядачів – за чотири роки можна поводитися й культурніше. «Терново» не покращило результатів, будучи багатим і великим селом. «Золотарьово» – того року було третім, а цього останнім, хоча саме цього сезону вони виступали, бо я їх умовив. «Прогресом року» я б назвав і «Вікторію» з Білої Церкви. Можливо це дивно, але саме вони сподобались своїми гравцями, роздягальнею, трибуною та глядачами. Команда національна, румунська, колоритна. Юнаки стали чемпіонами області. Вихованці Попша, Дурунда, Санду – поповнили ряди Ужгородської СДЮШОР. Дорослі зайняли шосте місце, але ця команда намагалася прогресувати. «Карпати» Рахів завжди була сильна команда, закономірно, що вони стали переможцями у своїй зоні.  Яка перспектива першої ліги? Чи буде вона функціонувати у майбутньому? Ця ліга має стати фундаментом обласного чемпіонату. Чому? Тому що це набагато менші витрати ніж у вищій лізі, це відкриття нових талантів. Гравці з району не можуть одразу піти до лідерів вищої ліги, але за рахунок «Бийгані», «Дийди» та інших вони можуть відкритися. От, наприклад, Олександр Ковчар, гравець Чопського «Локомотива» пішов у «Середнє». І грає там у основі. Не кожен може витрачати такі кошти як у вищій лізі, бо там задають тон такі команди як «Середнє», «Поляна», «Севлюш». Вони мають великі бюджети. У вищій лізі нам потрібно знайти золоту середину, аби вирівняти її, аби всі мали рівні можливості. Також хочеться створити другу лігу області. Можливо з мене будуть сміятися, але я вже тепер про це говорю. Колись я говорив про першу лігу і про новий стадіон «Автомобіліст» – і все це зараз працює. Звичайно, душею цих змін є Іван Петрович Дуран. Коли буде друга ліга, то команди, що не мають елементарних умов, які вимагає ФФЗ (гаряча вода, належний газон, місця для вболівальників) зможуть грати у ній і матимуть час на покращення інфраструктури. А от у першій лізі команди мають мати ресурси, які відповідатимуть потрібним нормам. Перша ліга буде функціонувати і об’єднувати її з вищою ми не будемо. Під кінець, що скажете про вищу лігу? Вища ліга цього року - це найчистіший, найпривабливіший, найоб’єктивніший чемпіонат за всі роки. Голові Федерації футболу Закарпаття Михайлу Івановичу Ланьо вдалося на восьмому році свого керівництва дійти до найпрозоріших відносин між командами. Ніде не було нарікань на арбітраж. Показником цього я вважаю команду з Хуста, яка в останньому турі позбулася медалей програвши в Середньому й сказала, що все було об'єктивно не лише в останньому турі, але й всі інші тури також. У передостанньому турі вони зіграли внічию з ДЮФК Мукачево. Не було таких команд, які займались позафутбольними речами, а був чесний, об'єктивний футбол: хорошої якості, хорошого рівня, навіть команди нижньої частини турнірки відбирали очки у лідерів. І цей пілотний чемпіонат у три кола показав, що він є нічим не гірший ніж у чотири кола. Так, можливо «Поляна» прийняла «Середнє» вдома двічі, а «Середнє» їх лише один раз, але нічого страшного: при об'єктивному арбітражі, інспектуванні, при належному ставленні Федерації футболу Закарпаття вони не відчули якихось проблем. Розмовляв Яромир Лобода | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |