17:09 Матвій Бобаль: "Дограю цей сезон в Криму і їду додому" | |
|
Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з відомим закарпатським футболістом Матвієм Бобалем.
Нам вдалось поспілкуватися із знаним бомбардиром українського футболу, який встиг змінити багато клубів за свою довгу футбольну кар’єру і останні декілька років грає у Криму.Нагадаємо список команд за які він встиг пограти: УФК Львів, СДЮСШОР-4 (Львів), Ковель-Волинь, Шахтар U17, Говерла U17, Закарпаття, Перечин, ЦСКА 2 (Київ), Таврія (Сімферополь), Кримтеплиця (Молодіжне, Крим), ІгроСервіс (Сімферополь), Говерла, Дачія (Кишинев, Молдова), Полтава, Миколаїв, Жемчужина (Ялта), Собранце (Словаччина), FNN (Ялта), ТСК (екс-Таврія), Бахчисарай. Також на його рахунку 15 матчів і 3 голи за юніорську збірну України. Ставав кращим бомбардиром Першої ліги в складі ІгроСервіса в сезонах 2006/2007 (16 голів) та 2007/2008 (24 голи). В 2013 році мав намір повернутися в Говерлу та не підійшов В'ячеславу Грозному. Про теперішній стан справ Матвія у футболі ми з ним і поговорили. - Як взагалі життя в Криму. Чимось відрізняється від інших регіонів України? -Я ще не виїжджав після референдуму, але краще тут точно не стало! - З чим можна порівняти теперішній рівень кримського чемпіонату? Сильніший за чемпіонат Закарпаття? - Я не грав в Закарпатті, і довго там не був, але судячи по відеозвітам приблизно однаковий. Правда, відношення до футболу тут не дуже. До футболістів теж. - Як вважаєте, що втримує футболістів (та особисто вас) у футбольних клубах Криму? Висока зарплата чи щось інше? - Ніщо не втримує. Я пообіцяв, що дограю чемпіонат, кубок і їду додому. Виграв Кубок Криму і зайняв третє місце в чемпіонаті . Якось так. - Чи є якісь перспективи граючи у чемпіонаті Криму? (можливо обіцяють єврокубки чи перехід в російський чемпіонат) - Нема. З кримською пропискою тільки в Криму можна грати. В іншому випадку потрібно міняти на паспорт з Краснодарською або іншою материковою пропискою. Материк це не Крим, а вся Росія, якщо що. - Скільки зараз команд в чемпіонаті де ви граєте? - Було вісім, потім ми мало не знялися. Стало сім, після того як Армянськ знявся через невиплату зарплатні.  - Як футбольна інфраструктура на півострові? - У ПФК Севастополь і ФК Євпаторія нормально, а решта бомжі. Ні грошей, нічого. - Наприкінці лютого ви перемогли у Кубку КФС, де допомогли своїй команди перемогти 2:1. Стали кращим півзахисником матчу. Це ваш перший трофей у Криму? - В тому матчі я забив перший гол. При Росії перший. - А не при Росії? - Кубок України брав з Таврією. - В останньому турі ви перемогли і зберегли за собою третє місце і відповідно бронзові медалі чемпіонату. Вам вдалось забити переможний гол у ворота «Кафи». Чи ведете лік забитим голам? Скільки забили в цьому сезоні? - Так, на 85-ій хвилині я забив переможний гол з пенальті. За сезон 7-8, точно не пам'ятаю. - На початку березня вас дискваліфікували на три матчі, за відмашку під час гри. Розкажіть що там сталось. - Був ігровий момент, боротьба за м'яч. Він мене до мого удару два рази ззаду бив, і тут я його зловив. Суддя дав другу жовту, а КДК придумало 3 гри, але насправді потім стало ясно, що мені дали 2 гри, а Таврія натягнула на 3, тому що з ними грали якраз третю гру. Так мені сказали, не знаю наскільки правда. - В травні 2015 року вам вдалось забити чотири голи в одному матчі у ворота «КВУОР» (Кримське вище училище олімпійського резерву (Краснолісся, Сімферопольський район)). Чи вдавалось ще колись забивати 4 чи 5 голів за матч? - По чотири забивав у ворота Севастополя та харківського Геліоса в першій українській лізі.  - Ви змінили 12 клубів за свою кар’єру. Чи були серед них, в які жалкуєте що перейшли? - Ні, це досвід. Гіркий, але досвід. Про все, що пов'язано з футболом, не шкодую. - З яким тренером було найкраще працювати? - Бобаль Матвій Матвійович, Шевченко Сергій Васильович і Грачов Віктор Олексійович, з яким ми зараз у Бахчисараї. - У 2000 році ви встановили рекорд, змогли відзначитись у п'ятнадцятирічному віці за ОСК Закарпаття в офіційному матчі? Розкажіть як це було? З якою командою грали? - Забив команді з Нікополя. 2:1 перемагали, вийшов на заміну і забив – 3:1, якщо не помиляюсь. - Пам'ятаєте ті емоції після матчу? - Ні, ще не розумів що це перша ліга, а не дитячий футбол. Моя справа як нападника забивати. - У 2009 році ви разом з Владиславом Микуляком стали переможцем Всесвітньої Універсіади у складі студентської збірної України. Чим запам’ятався вам цей турнір? - Всім. Про нього я можу сутками вам говорити . Там були емоції, що не передаються. - Зараз спілкуєтесь з Владиславом? Знаєте де зараз грає? - В ФК Минай. У Фейсбуці інколи переписуємось. Скоро приїду додому то побачимось. - Не було пропозицій приєднатися до Минаю і відродити стару зв’язку з Микуляком? - Я б не проти, він супер гравець. Мені з ним завжди було комфортно грати. Якщо покличуть, то з радістю. - Чому обрали Крим, а не як абсолютна більшість закарпатців Словаччину чи Угорщину? - Довго все пояснювати. Мене у 18 років запросив Заяєв Анатолій Миколаєвич, царство йому небесне, так і залишився. Тут народилася моя дочка, 11 років Даринці вже. Але втомився вже, хочу додому в Ужгород до мами, до тата, брата, сестри. Всі вдома, крім мене, бо виходить що не всі вдома. - Що думаєте з приводу існування ФК «Говерла». Чи потрібен такий клуб Закарпаттю з боргами і орендованими гравцями? - Ні. Ось вам приклад наша збірна. Поки своїх не буде, нема сенсу. Нехай в першій чи другій лізі, але свої хай грають і тоді буде толк. - Прокоментуйте виступи нашої збірної на Євро. - Та ні, там є кому мудрувати. Вічно якісь причини, смішно вже слухати. - А як ви думаєте, яка найбільша причина? - Збірної?! Найбільша причина - це наш чемпіонат. Суть і глибина відповіді я думаю зрозуміла. Який чемпіонат, така і збірна. - Чи часто навідуєтесь в Ужгород? - Ось їду, вже остаточно. До кінця місяця думаю вже приїду. - Чи слідкуєте за чемпіонатом Закарпатської області? - Так, тільки по новинах з соцмереж, а так не заглиблююсь. - З якіх веб порталів чи друзі розказують? - На фейсбуці і на Лобді.  - Чи є в планах пограти в чемпіонаті Закарпаття? - Грати ще дуже хочу і сили є. - Вже були якісь пропозиції? - Ще ні. Мало хто знає що я їду. Але тепер напевно дізнаються. - Ну як мінімум все Закарпаття. - Буду радий, якщо буде варіант грати в Ужгороді. - Підтримуєте зв’язки з ужгородськими футболістами (можливо по футбольній школі)? - Тісно ні, а так знову ж соцмережі. - Як вважаєте, до скількох років вистачить сил грати? - До останнього буду старатися. Думаю ще років 5-7. - Чи ще не задумувались про тренерську кар’єру чи роботі в структурі клубу? - Все рівно прийдеться закінчувати, з футболом точно буду пов'язаний. Буду пробувати тренувати, але це вже буде пізніше. - Ваш молодший брат працює арбітром в чемпіонаті Закарпаття. Не хотів би спробувати теж посудити? - Ні, в сім'ї вистачить і одного свистуна. - Хто вам дав прізвисько «Закарпатський Марадона»? - У Сімферополі, після того як два рази поспіль ставав кращим бомбардиром Першої ліги України в складі ІгроСервіса. Здається мені підходить. - А хто саме? Вболівальник чи друзі? - Команда і вболівальники. - За кого вболіваєте на чемпіонаті Європи 2016? - Іспанія. З 5-6 років за Барселону, після того, як тато з мамою привезли мені звідти комплект форми Рональда Кумана і понеслося. Тільки Барса! VIVA Barca! Sólo el Barçа! Рудольф Балажинець, Тарас Галушка | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |