23:59 Тренери команд фінальної частини ДЮФЛУ U16 поділились думками перед фіналом | |
|
За допомогою коротких інтерв'ю представляємо вам учасників фінального турніру юнацького чемпіонату України U16.
Вікову категорію U-16 відкриває ОК ім.І.Поддубного, який ще за два тури до завершення першого етапу забезпечив собі місце у вісімці кращих. Втім, судячи з того, наскільки зосереджено відповідав на п'ять запитань анкети проекту Золотий талант наставник олімпійців Владислав Гуменюк, цей успіх вже забутий. І напередодні фінальних битв рівним рахунком нічого не означає.- На такий результат розраховували на старті? Три фактори, які допомогли вам досягти поставленої мети? Кого з ваших суперників ви б виділили? - У нашій групі не було Динамо, Шахтаря, Дніпра, змагалися рівні команди, тому і чемпіонат пройшов рівно. Ми намагалися не програвати, обіграли всіх лідерів і виграли перше місце. - Найважчий момент в чемпіонаті для вашої команди? І чи був він (упереджене суддівство, травми гравців, нестача фінансування, полів)? - Важкий - це старт другої частини, пішли зустрічі з конкурентами - Арсеналом і КОДЮСШ, там, якби програли або нічия, то вся боротьба починалася б заново. А так Арсенал перемогли з рахунком 3:2, Щасливе - 3:0 обіграли, і вирішили боротьбу за перше місце в свою користь.  - Чим порадувала вас ваша команда найбільше - характером, самовіддачею, слухняністю, красивими голами? Кого можете відзначити з хлопців? Хто підтвердив свій статус? Хто приємно здивував? - Найбільше хлопці порадували характером. Де потрібно було зібратися і довести, що вони лідери групи, вони зібралися, виконали все, про що ми їх просили. Плюс - терпіли, де треба. Порадувало й те, що ми розуміли один одного. Відзначити, хто здивував? Таких немає. Ті лідери, які у нас були, на них і лягла вся відповідальність. Це Артем Бондаренко, ще воротаря взяли, який у нас був глибоким запасним, а ми бачили, як хлопчик переживає, це Віталій Уманський. Він дочекався свого часу, зіграв у другому колі у всіх матчах, і не підвів. - Фініш групового етапу збігся з гарячою порою в загальноосвітніх школах - кінцем навчального року. Наскільки сильно вплинули уроки-іспити на ваш виступ у весняній частині чемпіонату? Ваші футболісти встигали ще гризти граніт науки? - У нас навчально-спортивний заклад, все робиться так, щоб було комфортно. Тренувальний процес підводиться до навчання, щоб було зручно і вчитися, і грати. - Чого чекаєте від фіналу? Кого можна вважати фаворитом? Оцініть об'єктивно ваші призові домагання - на чемпіонство замахнутися силоньок вистачить? - Загадувати не беруся. Будуть зібрані всі найсильніші. Правда, Дніпро от не потрапив, для них це катастрофа. Але моя думка, Динамо сильніше за всіх. А решта мають рівні шанси поборотися у фіналі. Чимало метаморфоз пережив Металіст в груповому раунді юнацького чемпіонату країни U-16, що завершився. Перше коло харків'яни завершували лідерами, а на зимову перерву йшли, вилетівши з першої трійки - четвертими. Але навесні команда додала, і до фінішу регулярки прийшла на другій позиції, випередивши на одне очко Шахтар. У стикових матчах був впевнено пройдений запорізький Металург, і ось металісти вже в фіналі. Що, разом з командним духом не могло не радувати їх наставника Євгена Назарова, який підсумовував пройдений ігровий етап.  - Група у нас складна. Ми говорили футболістам, що не можна втрачати очки з командами середніми і тими, які знаходяться внизу таблиці. Говорили про стабільність, і ми втрачали очки лише в матчах з Києвом, Шахтарем і Дніпром. А з результатів інших зустрічей видно, що команда у нас безкомпромісна: тільки одна нічия з Дніпром. В принципі, всі названі команди непогано грали, та й інші - УФК харківський і дніпропетровський, Ворскла - добротні колективи. Але, перш за все, відзначив би Динамо і Дніпро, а Шахтар є Шахтар. - Найважчий момент в чемпіонаті для вашої команди? І чи був він (упереджене суддівство, травми гравців, нестача фінансування, полів)? - Не можу так одразу сказати. Ми перше коло на першому місці закінчили, але розуміли, що вся боротьба - попереду. Виходить, стартова гра другого кола і відразу з Динамо в Києві. Ми програли - 1:2, а всі конкуренти в тому турі виграли. І ми з першого місця на четверте опустилися, так і пішли на зимову паузу: з листопада по квітень були на четвертій позиції. Ось тоді було непросто: донести до футболістів, переконати їх, що треба і далі працювати і тренуватися, що нічого ще не програно. І нам це вдалося. - Чим порадувала вас ваша команда найбільше - характером, самовіддачею, слухняністю, красивими голами? Кого можете відзначити з хлопців? Хто підтвердив свій статус? Хто приємно здивував? - Ми сильні командною грою, тому виділяти нікого не буду. У кожному матчі хтось краще виглядав, хтось гірше, у нас в кожній зустрічі може бути новий лідер. Це видно і за забитими м'ячами, у нас немає одного бомбардира. У нас філософія клубу, Академії: треба завжди грати першим номером, щоб діти розвивалися, і в кожній грі будь-який футболіст міг відзначитися. - Фініш групового етапу збігся з гарячою порою в загальноосвітніх школах - кінцем навчального року. Наскільки сильно вплинули уроки-іспити на ваш виступ у весняній частині чемпіонату? Ваші футболісти встигали ще гризти граніт науки? - Уроки є уроки, школа ніяк не позначається на тренуваннях і матчах. Всі хлопці в академії навчаються, вчителі теж розуміють, що футбол у них на першому місці. Але проблем з навчанням немає, у нас тренер відповідає за те, як хлопці поводяться і на поле, і в побуті, ми направляємо, караємо, виправляємо. - Чого чекаєте від фіналу? Кого можна вважати фаворитом? Оцініть об'єктивно ваші призові домагання - на чемпіонство замахнутися сил вистачить? - Можливість провести з хорошими суперниками, скільки вийде матчів. Цікаво, будемо зустрічатися з командами з інших груп, це дасть досвід нашим хлопцям. Єдиною командою у всіх групах юнацького чемпіонату U-16, що не програла за сезон жодного матчу, виявилася BRW-ВІК. Проте, колективу з Володимир-Волинського не вдалося вийти у фінальну частину безпосередньо. Нічия замість необхідної перемоги в останньому турі і в своїй західній зоні вони лише другі. Втім, в плей-офф волиняни виправилися, і таки пробилися до вісімки претендентів медалей. Чим дуже порадували свого наставника Віктора Сквиру.  - На такий результат розраховували на старті? Три фактори, які допомогли вам досягти поставленої мети? Кого з ваших суперників ви б виділили? - Вважаю, добре зимові збори провели, а це фундамент, з них все починається. Тому рівно пройшли друге коло, десь, може, і не було гри, але результат ми все одно робили. Не забувайте, що не програли жодного матчу протягом року. Правильно підготувалися, мінімум травм, у нас одна людина в збірну регулярно викликалась - Артур Ващишин - грали без нього. Десь пощастило, але везіння теж потрібно заслужити. Так, мало забиваємо, але і мало пропускаємо, це заслуга всієї команди. Львівські команди запам'яталися. Взагалі, у нас така група, невідомо, де виграєш, а де втратиш. З кожним суперником важкі матчі. Наприклад, у десятій команди групи - ужгородської СДЮСШОР - ми вдома ледве виграли. Може, у дітей не той настрій був, або суперник просто так сильно зіграв. Мукачево навесні зовсім іншою командою стало. У першому колі ми їх там обіграли в півноги, а у весняній частині вдома ледь внічию зіграли. Тим воно й цікавіше. - Найважчий момент в чемпіонаті для вашої команди? І чи був він (упереджене суддівство, травми гравців, нестача фінансування, полів)? - Такого нічого не назвав би, рівно пройшли. Всі поєдинки нелегко давались, тільки в першому колі легко з Мункачі гра далася - 4:0. А так всі грали на самовіддачі, десь нам і щастило. Порадував другий тайм матчу у Львові з УФК, з Карпатами перший тайм. Достойно зіграли на сьогоднішній день, в фіналі, звичайно, складніше буде. - Чим порадувала вас ваша команда найбільше - характером, самовіддачею, слухняністю, красивими голами? Кого можете відзначити з хлопців? Хто підтвердив свій статус? Хто приємно здивував? - Олександр Климець забивав вирішальні голи, і в стику такий забив. Воротар Дмитро Харченко в збірну призивався, ну і Артур Ващишин - гравець збірної, який у Сергія Попова закріпився в команді. Це ключові футболісти, стабільно проводять матчі. - Фініш групового етапу збігся з гарячою порою в загальноосвітніх школах - кінцем навчального року. Наскільки сильно вплинули уроки-іспити на ваш виступ у весняній частині чемпіонату? Ваші футболісти встигають ще гризти граніт науки? - Не сказав би, що сильно вплинули. Хлопці згуртовані, вчаться непогано, встигали справлятися з уроками. - Чого чекаєте від фіналу? Кого можна вважати фаворитом? Оцініть об'єктивно ваші призові домагання - на чемпіонство замахнутися силоньок вистачить? - Слабких там однозначно не буде. Правда, не всі змогли потрапити, Дніпро - одна з кращих команд, але навіть в стики не потрапила. Запоріжжя теж не пробилося, ті ж Карпати київському Арсеналу програли. Арсенал вперше за три роки в фіналі, взагалі їх не бачили. Ну, а Динамо - воно й зрозуміло, що там за футболісти, ... збірники… Якось відразу в першій групі юнацького чемпіонату U-16 пішов у відрив ОК ім.І.Піддубного, залишивши іншим командам шанси лише на другу і третю позиції, які виведуть в плей-офф. Фартовішим свого тезки КОДЮСШ-Арсенал був просто Арсенал, він і зайняв місце вище. А потім більш ніж упевнено, розібрався в плей-офф з Карпатами. За рахунок чого, на це та інші питання традиційної анкети проекту Золотий талант відповідає наставник канонірів Тарас Ільницький.  - На такий результат розраховували на старті? Три фактори, які допомогли вам досягти поставленої мети? Кого з ваших суперників ви б виділили? - Допомогли командні дії, дружний колектив, прагнення і велике бажання. А виділити можна ОК ім.І.Піддубного і КОДЮСШ-Арсенал. - Найважчий момент в чемпіонаті для вашої команди? І чи був він (упереджене суддівство, травми гравців, нестача фінансування, полів)? - Найважчий момент трапився, коли ми вдома ДЮСШ-15 програли. При цьому грали непогано, але поступилися. - Чим порадувала вас ваша команда найбільше - характером, самовіддачею, слухняністю, красивими голами? Кого можете відзначити з хлопців? Хто підтвердив свій статус? Хто приємно здивував? - Радувало, що у нас справжній колектив був, билися один за одного. Виділити Сашу Вінера можна, він у нас бомбардир, лідерськими якостями володіє. А так, вся команда стабільно і рівно зіграла. - Фініш групового етапу збігся з гарячою порою в загальноосвітніх школах - кінцем навчального року. Наскільки сильно вплинули уроки-іспити на ваш виступ у весняній частині чемпіонату? Ваші футболісти встигають ще гризти граніт науки? - У школу точно ходили. А щодо оцінок ... Батьки не скаржилися, в принципі, нормально все. - Чого чекаєте від фіналу? Кого можна вважати фаворитом? Оцініть об'єктивно ваші призові домагання - на чемпіонство замахнутися силоньок вистачить? - Чекаємо футболу! Зібралися найкращі команди України, можна на інших подивитися, і себе показати. Це завжди досвід, сподіваюся, буде цікаво. Лише в заключному турі групового етапу юнацького чемпіонату України U-16 вирішилася доля першого місця в західній зоні. Тільки перемога влаштовувала не програвшого жодного матчу в регулярці BRW-ВІК. Але він в останньому матчі зіграв нульову нічию з УФК-Карпати, яка дозволила напряму потрапити до фінальної частини саме львів'янам. Не дивно, що їх наставник Володимир Вільчинський перебував у гарному настрої, коли відповідав на п'ять питань традиційної анкети проекту Золотий талант.  - На такий результат розраховували на старті? Три фактори, які допомогли вам досягти поставленої мети? Кого з ваших суперників ви б виділили? - Ми вже не вперше в фінал потрапляємо: вже три роки граємо цією командою, хлопці зіграні, команда у нас збалансована. Ось і зараз стояло завдання вийти з першого місця. Важко було, але виконали. З суперників зазначу Карпати і BRW-ВІК. BRW добре в обороні грає, вони за три роки тільки дев'ять м'ячів пропустили. Але і Карпати - хороша команда, ми три роки боремося за перше місце з цими противниками. - Найважчий момент в чемпіонаті для вашої команди? І чи був він (упереджене суддівство, травми гравців, нестача фінансування, полів)? - Переломний матч з Карпатами стався. Ми на виїзді виграли - 2:1 і відірвалися від них на чотири очки. І потім вже відчували себе впевнено. - Чим порадувала вас ваша команда найбільше - характером, самовіддачею, слухняністю, красивими голами? Кого можете відзначити з хлопців? Хто підтвердив свій статус? Хто приємно здивував? - В першу чергу, грою в обороні порадувала. Надійно зіграли, вся команда. Впевнено Петро Харжевський сезон відіграв, він і в збірній ключовий гравець, універсальний футболіст, може і забити. Хоча у нас все п'ятеро захисників добре відіграли. Тепер потрібно над реалізацією в атаці посилено працювати. - Фініш групового етапу збігся з гарячою порою в загальноосвітніх школах - кінцем навчального року. Наскільки сильно вплинули уроки-іспити на ваш виступ у весняній частині чемпіонату? Ваші футболісти встигали ще гризти граніт науки? - У нас спеціалізоване училище, графік спланований так, що одне іншому не заважає. Плюс у нас серйозна увага приділяється загальноосвітнім предметам, немає такого, щоб тільки футбол. Наприклад, у нас в суботу гра, так ми йдемо на два уроки, і тільки потім їдемо на гру. Це теж впливає, вони завжди в тонусі. - Чого чекаєте від фіналу? Кого можна вважати фаворитом? Оцініть об'єктивно ваші призові домагання - на чемпіонство замахнутися силоньок вистачить? - Ми вже маємо досвід виступів там. По-перше, цікаво зустрінеться і з іншими школами, може, будуть нові команди. Цікаво подивитися, хто що може. Словом, на всіх подивитися і себе показати. Фінальна частина для дітей - щастя. Але від жеребкування багато що залежатиме. Чорноморцю U-16 за пряму путівку в фінальний турнір юнацького чемпіонату України битися довелося до останнього туру. Але команда черговий раз з честю витримала тиск конкурентів, за що і отримала заслужених компліментів від свого тренера Олександра Горобця, які прозвучали у відповідях на питання традиційної анкети проекту Золотий талант.  - На такий результат розраховували на старті? Три фактори, які допомогли вам досягти поставленої мети? Кого з ваших суперників ви б виділили? - Звичайно, націлювалися тільки на перше місце. Ми два роки поспіль виходимо у фінал, і зараз завдання ставилося потрапити туди прямо, без стикових матчів. Тим більше що в плей-офф ми б виходили на представників тієї групи, де найсильніші клуби зібрані. Погана перспектива. Тому налаштовувалися на пряме попадання, і, хоч і з труднощами, але вийшло. Особливо друга половина видалася непростою. Перше коло легко далось, друге - важко. Пов'язано це з тим, що ми брали участь в Зимовому кубку України, там бронзу взяли. І були вихолощені емоційно і фізично. Друге коло далось непросто. Плюс у нас ще на Зимовому кубку травмувався Владислав Клименко, хлопець ногу зламав, ось тільки зараз почав повертатися. І ще наш лідер і капітан Микита Тітаевскій отримав пошкодження в збірній і в другому колі нам складно було. Фактори? Перший це - згуртованість батьківського колективу і самих хлопців, і другий - перед хлопцями поставлено мету, підготувати їх в першу команду, а для цього потрібен хороший колектив. Суперники у нас протягом трьох років одні й ті ж. Це Олімпік (Донецьк), який в Миколаєві базується. Хоч і під маркою Торпедо виступає, але треба розуміти, там жодного миколаївського хлопчика не грає. Непогана команда, тим більше в донецькому регіоні відібрані хлопці. Вони чинять опір, і Металург (Запоріжжя), школа якого представлення не потребує. Ще в Радянському Союзі багато дітей давала, ось цих двох суперників зазначу. - Найважчий момент в чемпіонаті для вашої команди? І чи був він (упереджене суддівство, травми гравців, нестача фінансування, полів)? - Напевно, найскладнішим був матч з Металургом вдома. Перша гра другого кола, нам потрібно було вдало увійти в нього, і втрачати очки не можна було. Ми виграли - 2:1. - Чим порадувала вас ваша команда найбільше - характером, самовіддачею, слухняністю, красивими голами? Кого можете відзначити з хлопців? Хто підтвердив свій статус? Хто приємно здивував? - Радує, що хлопці почали більш професійно ставитися до своїх обов'язків: і в побуті, і на полі, слухають того, чому ми їх вчимо. Все від них залежить, талант кожному даний, це якийсь відсоток, але решта дається через величезну працю, без неї нічого не добитися. Я з тренером збірної Сергієм Поповим весь час в контакті, у нас є діти, які залучаються туди (вже троє), є ще близько шести кандидатів. Для них це теж стимул і мотивація, мовляв, на нас звернули увагу. У нас немає таких великих ресурсів, у нас всі одеські діти, і вже три роки ми даємо результат. Ці чинники ще більше колектив згуртовують. - Фініш групового етапу збігся з гарячою порою в загальноосвітніх школах - кінцем навчального року. Наскільки сильно вплинули уроки-іспити на ваш виступ у весняній частині чемпіонату? Ваші футболісти встигали ще гризти граніт науки? - Тренер повинен стежити і за школою, це нерозривно пов'язано, передається і на ігри. Не буває такого, що в школі - нехлюй, а на поле у нього все здорово. Зараз футбол високоінтелектуальний, тому треба і кругозір мати, і інтелект, щоб відповідно діяти на полі. Тому намагаюся стежити за навчанням, в контакті і з класними керівниками, спілкуюся і з директором школи. У нас діти в кількох школах вчаться, але ми в одному напрямку рухаємося. І батьки мене розуміють і підтримують, і вчителі ставляться з розуміння, проблем в цьому плані немає. - Чого чекаєте від фіналу? Кого можна вважати фаворитом? Оцініть об'єктивно ваші призові домагання - на чемпіонство замахнутися силоньок вистачить? - Коли потрапляєш у фінал, поганий той солдат, який не мріє стати генералом. Два роки тому ми четверті були, в минулому році - другими стали. Ну, хочеться, мріється про те, щоб потрапити мінімум до півфіналу. І ставити таку мету треба, а за чемпіонство мріяти ніхто не забороняв. Виходити потрібно вже зі складу суперників. Поки що відомі тільки четверо, ще будуть відповідні стики. Коли дізнаємося, хто буде в групі, тоді більш детально вибудуємо стратегію на турнір, і визначимося з кінцевою метою. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |